Службою безпеки у столичному регіоні зафіксовано випадки підпалу неповнолітніми особами релейних шаф сигнальних установок, розташованих вздовж залізничних колій Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця». Релейна шафа сигнальної установки є елементом устаткування сигналізації, блокування на залізничному транспорті, що відповідають за регулювання руху рухомого складу по залізничних коліях (робота світлофорів, перемикання стрілочних переводів, фіксація зайнятості залізничної колії та ін.). 

  Їх пошкодження чи руйнування може призвести до збоїв у русі рухомого складу й виникнення надзвичайних ситуацій на залізниці.  

Встановлено, що зловмисники отримують «завдання» на підпал зазначеного обладнання через анонімні групи в соціальних мережах, за що, як правило, пропонується грошова винагорода. Виконавці повинні попередньо здійснити відеофіксацію місця розташування релейної шафи. У подальшому, у темну пору доби, вчиняється її підпал з використанням побутових легкозаймистих речовин.  Для гарантованого пошкодження обладнання шафа може відчинятися за допомогою домашніх слюсарних інструментів. 

З метою отримання грошової винагороди увесь процес підготовки до підпалу та його результати фіксуються на відео, що є обов’язковою умовою замовника. Не виключається, що анонімними замовниками наведених «завдань» є представники спецслужб країни-агресора, які переслідують мету руйнування або пошкодження об'єктів залізниці, яка має оборонне значення. Аналогічні випадки пошкодження обладнання залізниці виявлено у Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Харківській областях. 

Неповнолітні виконавці у повній мірі не усвідомлюють наслідки своїх діянь, що можуть бути кваліфіковані як злочин проти основ національної безпеки України за статтею 113 «Диверсія» Кримінального кодексу України. Відповідальність за вчинення таких діянь настає з 14 років та в умовах воєнного стану карається до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.                                            Доводимо інформації про:

- ризик прихованого використання супротивником неповнолітніх осіб на шкоду державній безпеці України;

- можливі негативні наслідки для обороноздатності держави і безпеки пасажирських перевезень через виконання «завдань» з пошкодження обладнання залізниці;

- кваліфікацію пошкоджень обладнання залізниці та тяжкість кримінальної відповідальності за вчинення таких діянь, що передбачена статтями 113* «Диверсія», 258 «Терористичний акт», 277 «Пошкодження шляхів сполучення ітранспортних засобів» Кримінального кодексу України тощо.

_______________________________________________________________________

Щорічно 29 січня ми повертаємось до витоків і важливих етапів становлення української державності, вшановуючи пам'ять Героїв, які загинули під Крутами у боротьбі за Незалежність України

Побутує мудрий вислів невідомого автора: "Скажи мені, яка історія нації, і я скажу, яке майбутнє її чекає". Можна продовжити: скажіть мені, хто ваші прадіди, діди й батьки, і я з великою імовірністю скажу, хто ви є, або ким будуть ваші діти й онуки. Наш святий обов’язок шанувати свою історію, національний світогляд, культуру, мову, звичаї, мораль та традиції. Це речі очевидні й дійсно, яблуко нації, як і родини, не далеко падає від яблуні. Тому історія – це частина відповіді на одвічні питання: «хто ти є?», «куди йдеш?», «ким будеш?». Історія – не просто минуле, а проєкція нашого майбутнього

Всеосвіта › Перейти на сторінку документа

БІФУРКАЦІЙНИЙ ПУНКТ

↪️ Він пов'язаний із тим, що в деякі моменти в житті людини відбувається різкий поворот, який визначає подальшу життєву траєкторію.

↪️ Цей феномен призводить до того, що деякі рішення або дії мають довгострокові наслідки та можуть визначити основні напрямки життя. Варто зазначити, що такі точки можуть відбуватися не лише у великих життєвих рішеннях, а й у маленьких, уже звичних речах. 

↪️ Розуміння цього феномена допомагає людям більш усвідомлено обирати свої дії та легше приймати ключові життєві рішення. 

Психологія від А до Я

______________________________________________________________________

21 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 роках. 

1 січня – 120 років із дня народження Євгена Адамцевича (1904–1972), кобзаря, бандуриста, автора «Запорозького маршу»;

1 січня – 110 років із дня народження Юрія (Григорія) Збанацького (1914– 1994), письменника, кіносценариста, редактора, педагога, громадського діяча, учасника вигнання нацистів із території України; 1

січня – 110 років із дня народження Абрама Кацнельсона (1914–2003), поета, літературознавця, перекладача;

1 січня – 100 років із дня народження Петра Красюка (1924–2008), поета сатирика, байкаря, педагога;

1 січня – 80 років із дня народження Ганни Григоренко (1944–2006), художниці декоративного мистецтва;

1 січня – 80 років із дня народження Лева (Левка) Крупи (1944–2000), письменника, драматурга, журналіста, педагога, громадського та політичного діяча;

1 січня – 80 років із дня народження Миколи Федунця (1944–2009), письменника, публіциста, журналіста;

2 січня – 120 років із дня народження Лазаря Френкеля (1904–1978), режисера театру та кіно, актора, сценариста;

2 січня – 100 років із дня народження Євгена Штендери (1924–2022), сотника УПА, журналіста, видавця, головного редактора серії книжок “Літопис УПА”, борця за незалежність України у XX столітті;

2 січня – 100 років із дня народження Ярослава Бабуняка (1924–2012), хорового диригента, співака, бандуриста, громадського та культурного діяча; 4 січня – 150 років із дня народження Степана Бутника (1874–1952), художника, графіка;

4 січня – 90 років із дня народження Ігоря Григор’єва (1934–1977), художника, графіка, педагога;

4 січня – 90 років із дня народження Михайла Лісового (1934–2017), вченого у галузі фітопатології, генетики, імунології та захисту рослин;

6 січня – 190 років із дня народження Степана Руданського (1834–1873), поета, перекладача;

5 8 січня – 100 років із дня народження Дмитра Борщова (1924–2008) театрального актора;

9 січня – 120 років із дня народження Федора Богданова, (1904–1981) композитора, диригента;

9 січня – 110 років із дня народження Надії Доценко (1914–1994), актриси театру та кіно;

9 січня – 100 років із дня народження Сергія Параджанова (1924–1990), кінорежисера;

9 січня – 100 років із дня народження Михайла Задніпровського (справжнє прізвище – Буряченко) (1924–1980), театрального актора;

10 січня – 90 років із дня народження Леоніда Кравчука (1934–2022), Президента України, політичного та державного діяча, Героя України;

11 січня – 120 років із дня народження Олени Вітер (чернече ім’я – Йосифа) (1904–1988), церковної діячки, ігумені, "Праведника народів світу", репресованої;

11 січня – 120 років із дня народження Олександра Усикова (1904–1995), фізика, вченого у галузі радіофізики та електроніки, засновника і першого директора Інституту радіофізики та електроніки;

11 січня – 100 років із дня народження Василя Асталоша (1924–1993), майстра декоративно-ужиткового мистецтва, педагога;

12 січня – 130 років із дня народження Василя Блакитного (Еллана Блакитного, справжнє прізвище – Елланський) (1894–1925), письменника, публіциста, громадського та політичного діяча, представника "Розстріляного Відродження", репресованого;

12 січня – 130 років із дня народження Юліяна Вассияна (1894–1953), публіциста, філософа, громадського та політичного діяча, ідеолога та діяча ОУН, борця за незалежність України у XX столітті;

13 січня – 130 років із дня народження Євгена Онацького (1894–1979), науковця, енциклопедиста, публіциста, журналіста, мовознавця, дипломата, громадського та політичного діяча, члена ОУН, борця за незалежність України у XX столітті;

14 січня – 150 років із дня народження Василя Біднова (1874–1935), історика, краєзнавця, архівознавця, бібліографа, критика, богослова, громадського, культурного та освітнього діяча, члена Української Центральної Ради; 6

14 січня – 130 років із дня народження Павла Дубрівного (1894–1975), військового діяча, старшини 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії, борця за незалежність України у XX столітті;

14 січня – 100 років із дня народження Андрія М’ястківського (1924–2003), письменника, перекладача;

14 січня – 100 років із дня народження Михайла Раковського (1924–2000), художника кіно;

15 січня – 70 років із дня народження Юрія Кириченка (1954–2015), поета, публіциста, перекладача, громадського діяча;

16 січня – 90 років із дня народження Світлани Нові (1934–2021), кінооператорки; 1

7 січня – 170 років із дня народження Івана Мандичевського (1854–1925), правознавця, перекладача, громадського діяча;

17 січня – 130 років із дня народження Тетяни Власенко (1894–1973), майстрині декоративно-ужиткового мистецтва;

17 січня – 60 років із дня народження Олексія Долі (1964–2017), вченого, етнографа, популяризатора народних традицій, педагога;

18 січня – 190 років від дня народження Володимира Антоновича (1834– 1908), вченого, історика, археолога, етнографа, археографа, нумізмата, громадського діяча, засновника київської школи істориків;

18 січня – 160 років із дня народження Івана Їжакевича (1864–1964), художника, графіка, письменника; 1

8 січня – 130 років із дня народження Осипа Лещука (1894–1949), письменника, теолога, педагога, священника, громадського діяча, репресованого; 1

9 січня – 130 років із дня народження Марка Терещенка (1894–1982), актора, режисера театру та кіно, педагога;

19 січня – 100 років із дня народження Перекопа Іванова (справжнє прізвище – Капон) (1924–1973), співака, бандуриста, педагога;

20 січня – 140 років із дня народження Івана Фещенка-Чопівського (1884– 1952), вченого у галузі металургії, громадського та політичного діяча;

22січня – 100 років із дня народження Божени Коваленко (справжнє прізвище – Радзієвська) (1924–2016), письменниці, літературознавиці, журналістки, критика, педагогині, громадської діячки в Австралії;

23 січня – 180 років із дня народження Михайла Комарова (1844–1913), письменника, бібліографа, критика, фольклориста, лексикографа, перекладача, видавця, культурного і громадського діяча;

23 січня – 120 років із дня народження Степана Фрасуляка (1904–1951), історика, підполковника УПА, першого історіографа та теоретика партизанської боротьби УПА, борця за незалежність України у XX столітті; 24 січня – 150 років із дня народження Сергія Чорного (1874–1956), астронома, педагога, одного із засновників київської астрономічної школи; 24 січня – 90 років із дня народження Петра Арсенича (1934–2017), етнографа, історика, музеєзнавця, громадського та культурного діяча;

24 січня – 90 років із дня народження Анатолія Даньшина (1934–1984), оперного співака;

25 січня – 140 років із дня народження Семена Айзенштейна (1884–1962), підприємця, радіоінженера, винахідника;

26 січня – 80 років із дня народження Степана Пушика (1944–2018), письменника, драматурга, фольклориста, літературознавця, педагога, громадського та політичного діяча, народного депутата України першого скликання;

27 січня – 130 років із дня народження Миколи Шлемкевича (1894–1966), філософа, публіциста, редактора, видавця, громадського, політичного та культурного діяча;

27 січня – 120 років із дня народження Олександра Довгаля (1904–1961), графіка, педагога;

27 січня – 100 років із дня народження Володимира Фролькіса (1924– 1999), вченого, лікаря, геронтолога, фізіолога, академіка;

28 січня – 170 років із дня народження Володимира Високовича (1854– 1912) патологоанатома, бактеріолога, епідеміолога, засновника київської патологоанатомічної і бактеріологічної шкіл;

28 січня – 150 років із дня народження Костянтина Лоського (1874–1933), правознавця, історика, письменника, перекладача;

29 січня – 100 років із дня народження Віталія Кулаковського (1924–1990), письменника, історика, педагога;

30 січня – 200 років із дня народження Віктора Лободи (1824–1889), письменника, етнографа, громадського та політичного діяча;

30 січня – 160 років із дня народження Дмитра Андрейка (1864–1888), композитора, хорового диригента;